«Синдром річниці»: що відбувається з нами напередодні 24 лютого
Ми вже багато чого пережили і змогли адаптуватись до звуків сирен, вибухів, переміщень: дім – сховище – дім, до відключення світла, жахливих новин із фронту.
Створили (наскільки це можливо) затишок там, де ми є зараз. Зробити нові кроки в своєму новому житті. І наче все частіше відчуваємо і чуємо від інших «Все більш-менш стабільно, нормально. Витримуємо». Але чим ближче до річниці війни, тим більше можемо відчувати неспокій, мати проблеми зі сном, відчувати депресивні симптоми або навіть фізично захворіти.
«Синдром річниці» важко переживається, але знання про нього і про те, чого очікувати, разом із добрим, співчутливим ставленням до себе – допоможуть вистояти .
Що таке «синдром річниці»?
Це набір тривожних почуттів, думок та/або спогадів, які можуть виникнути в річницю травматичної події або близько неї.
Людина може відчувати симптоми посттравматичного стресового розладу, включаючи кошмари, спогади, нав’язливі образи, тривогу, страх, гнів або труднощі зі сном. Інші стани/почуття, які можуть виникнути – це депресія, смуток і страх.
. «Синдром річниці»:
чим можнп допомогти собі зараз? (
Піклуватися про свої першочергові потреби вдвічі більше, ніж це було до цього періоду. Здоровий сон, якісне і смачне харчування, фізична активність, прогулянки, перерви в роботі, теплий душ або ванна.
Ще більше міцних обіймів і теплого, якісного часу із близькими.
Поговоритт з тими, хто може розділити почуття. З тими, з ким є спільний досвід проживання подій цього року. Це може бути друг, колеги, психолог або психотерапевт, групи підтримки.
Ретельно структуруйте свій час. Складіть і проговоріть із близькими свої плани А, B і C на випадок непередбачуваних обставин або посилення бойових дій в регіоні у дні річниці.
Згадай те, як багато ви зробили за цей рік. Що завдяки Вам відбулось, частиною чого ви стали? Які зміни відбулись у Впшій свідомості? У чому Ви стали сильнішими? Чому навчилися?
Нормалізуйте свої відчуття в тілі, якщо такі виникають.
У когось, хто відчуває синдром річниці, можуть пітніти долоні, прискорюватися серцебиття, з’являтись задишка. Це так мозок сигналізує тілу виділяти кортизол і адреналін у відповідь на пам’ять тих днів.
Було б корисно пам’ятати про це і проговорювати: «Це просто адреналін. Це не означає, що я зараз в небезпеці. Навпаки, саме зараз я в безпечному місці». Допоміжними є фізичні вправи.
Турбуймося про себе, проживаємо свій досвід, живемо і йдемо далі!
Текст підготовлен за допомогою матеріалів: mentalhelp.net