Коли рідні люди в ЗСУ…
Коли рідні люди в ЗСУ…
У багатьох дітей відсутність близької людини, яка перебуває на війні, може викликати складні емоції та реакції. Наприклад, дитина раптом перестає спілкуватися з однокласниками, друзями, стає дратівливою, неврівноваженою, емоційною. Така реакція типова для ситуацій, коли у школі чи серед оточення у всіх дітей батьки поруч, і лише в неї єдиної рідні боронять країну в лавах ЗСУ. Також ця реакція може з’явитися й щодо родичів, якщо дитина не відчуває від них підтримки та розуміння.
*Як допомогти дитині?*
У таких ситуаціях важливо знайти баланс між чесністю та чутливістю. Замість уникання запитань необхідно розмовляти з дитиною відкрито. Діти виражають свої емоції по-різному. Надайте їм підтримку, висловлюйте свою любов і розуміння. Створюйте безпечне середовище для вираження їхніх почуттів, дозволяючи їм розмовляти про свій біль, страх тощо.
Реакції дітей на відсутність батьків
Емоційна відданістьДитина може виявляти надзвичайну гордість та відданість своїм батькам, які служать на передовій. Вона може це виражати у своїх словах, діях, а також у шануванні та наслідуванні військового способу життя.
Пасивність та втрата інтересівДеякі діти можуть впасти в пасивність, втратити інтерес до своїх улюблених занять, таких як спорт, мистецтво чи гра. Вони можуть відчувати втому і втрату мотивації через тривожність і прагнення бути ближче до батьків,які не поруч.
Занадто рання дорослістьДеякі діти можуть намагатися взяти на себе ролі та відповідальність, які зазвичай відводяться дорослим. Вони можуть відчувати необхідність брати на себе більше обов’язків у сім’ї.
Підвищена залежністьТакож дитина може стати більш залежною від інших дорослих, намагаючись знайти заміну відсутнім близьким. Вона може шукати підтримку і захист у бабусі, дідуся, інших родичів або вчителів.
СоматизаціяГоловний біль, біль у животі, нездужання, алергічні реакції — можуть бути реакцією на емоційний стрес. Надавайте дитині необхідну медичну допомогу разом із психологічною підтримкою.
Втеча в уявний світЗависання в гаджетах, комп’ютерних іграх, втеча у власну альтернативну реальність — розглядайте це як механізм виживання дитини, спосіб зняття стресу, але водночас допомагайте їй зберігати зв’язок із реальністю.
Релігійні та духовні пошукиДитина може звернутися до релігії й духовності як до джерела підтримки та відповідей на свої запитання, якщо не отримує цього від рідних.
*Пам’ятайте:* ваша підтримка грає визначальну роль у допомозі дитині. Будьте поруч, створюйте коло спілкування, в якому дитину будуть підтримувати, розуміти, в якому дитина не буде відчувати емоційного напруження.
