“Спраглі до естетичної насолоди або як почалися канікули в колективі “Лілея””

by Дмитро Капітонов · 4 Листопада, 2024

Не можу не поділитися враженнями про суботню поїздку до Києва.

Одного осіннього ранку-світанку, коли нічна мжичка разом з майже цілодобовою тривогою, накрила місто, і не було просвіту, 27 відчайдушних людей рушили на зустріч з прекрасним.

Це були діти «Лілеї», їх мамИ, тати, навіть сусіди :)))

На вокзалі зустрілись, обнялися, ніби не бачилися вічність, двічі прокатилися на таксі, бо забули квитки до театру вдома, і, зрештою, «помахалі маме ручкой» та сіли в потяг.

Укрзалізниця – це святе місце. Бо тільки в поїзді найсмачніші кава і чай, бутери, на які вдома ніхто не хоче дивитись.) Сміялися, базікали, слухали від ТатНік розповіді про Жізель, про школу трішки згадували…

У всіх подорожуючих була індивідуальна програма за особистим бажанням. Андріївський узвіз, міст – хвиля, Хрещатик, Майдан Незалежності, магазин «Все для балету», «Львівські пляцки» (можуть бути конкурентом МакДональдсу:) ).

Та головним пунктиком для всіх наших, що розбіглися столицею по справах, був Національний театр оперу та балету ім. Шевченка.

Балет «Жізель». Дифірамби балету співати не буду, бо це все рівно, що глухому пояснювати, як звучить пташиний спів, а сліпому розказувати про красу зоряного неба. )

Потрібно їхати і дивитись!!!!! Слухати божественну музику живого симфонічного оркестру!!!!! Тим паче діти наші обрали для своїх занять не гурток танцю хіп-хоп, а саме гурток класичного танцю.

І нічого не хтіти знати про балет? Не хтіти бачити його наживо? Це не для “Лілеї”.

Так ось. Два акти балетної вистави, яка йде на головних світових сценах вже 183 роки… І до сьогодні має безліч поціновувачів, заповнені театральні зали.

Навіть меншим дітям, а балет цей все ж таки складний, для дорослої аудиторії (історія трагічного кохання), «зайшло». Таке дійство вражає емоційно, захоплює!!!

Міфічна балетна історія змінилась на реальність, яка не відпускає не на мить. (((

Майдан Незалежності. Центральна площа Києва. Місце пам’яті, місце сили, місце душевного збурення, місце, яке не дає забути, кому ми зобов’язані тим, що відбулася наша поїздка, що можемо відвідати театр, насолодитися прекрасним та спілкуванням з друзями.